• Постійне почуття суму та безнадії («мене нічого не радує», «життя втратило сенс»)
• Втрата інтересу до речей, які раніше приносили задоволення («мені більше не цікаво те, що раніше любив»)
• Відчуття втоми та виснаження без видимої причини («мені завжди хочеться спати», «я не можу знайти сили для чогось»)
• Відчуття нікчемності та самозвинувачення («я ні на що не годен», «все, що я роблю – це помилки»)
• Труднощі з концентрацією та прийняттям рішень («я не можу зосередитися», «мені важко вирішувати навіть прості речі»)

• Постійне відчуття напруженості та занепокоєння («я постійно нервуюся», «мене легко налякати»)
• Надмірне переживання через майбутні події («що, якщо щось піде не так?», «я не можу припинити хвилюватися про завтра»)
• Фізичні симптоми, такі як прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння («моє серце швидко б'ється», «мені часто стає погано без причини»)
• Відчуття, що щось погане ось-ось станеться («мені здається, що щось трапиться», «я відчуваю небезпеку навіть у безпечних місцях»)
• Труднощі зі сном через нав’язливі думки («я не можу заснути через думки», «моя голова повна тривожних думок навіть вночі»)

• Постійні нав'язливі думки, які важко контролювати («я постійно думаю про те, що щось має бути ідеальним», «мені важко перестати думати про певні речі»)
• Виконання ритуалів або дій для зниження тривоги («я часто мию руки, навіть коли вони чисті», «я перевіряю замки та вимикачі знову і знову»)
• Відчуття, що ці думки або дії не мають сенсу, але не можеш зупинитися («я знаю, що це безглуздо, але я не можу перестати це робити», «мені важко контролювати ці дії»)
• Тривога та стрес через неможливість виконати ритуали або дії («якщо я не зроблю це, щось погане трапиться», «я відчуваю сильну тривогу, якщо не можу зробити свої ритуали»)
• Відчуття, що це займає занадто багато часу та заважає життю («через це я не можу нормально жити та працювати»)

• Інтенсивний страх перед певними об'єктами або ситуаціями («мене дуже лякають павуки», «я боюся висоти»)
• Уникнення ситуацій або місць, які викликають страх («я уникаю походів до лісу через страх змій», «я не їжджу в ліфтах через клаустрофобію»)
• Надмірне переживання про можливість зустрітися з об'єктом страху («я постійно думаю про те, що можу побачити собаку», «мені тривожно навіть думати про літаки»)
• Фізичні симптоми страху, такі як прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння («моє серце швидко б'ється, коли бачу голки», «мені стає погано при думці про стоматолога»)
• Відчуття безпомічності перед страхом («я не можу нічого зробити, щоб перестати боятися», «я відчуваю, що цей страх контролює моє життя»)

• Неочікувані панічні атаки, які виникають без видимої причини («я раптом відчуваю інтенсивний страх і тривогу без жодної причини»)
• Фізичні симптоми під час панічних атак, такі як прискорене серцебиття, задишка, тремтіння, пітливість («моє серце б'ється дуже швидко», «я не можу дихати, коли починається панічна атака»)
• Відчуття втрати контролю або страх втратити розум під час панічних атак («я боюся, що втрачу контроль», «мені здається, що я можу збожеволіти»)
• Уникнення місць або ситуацій, де вже відбувалися панічні атаки, або де може бути важко отримати допомогу («я боюся виходити з дому, щоб не стати жертвою панічної атаки», «я уникаю людних місць, бо там важко знайти допомогу»)
• Постійний страх повторення панічних атак («я постійно хвилююся, що панічна атака повториться», «я не можу перестати думати про можливість нових атак»)

• Інтенсивний страх перед соціальними ситуаціями («я дуже нервуюся, коли маю розмовляти з незнайомими людьми», «мене лякає виступати перед аудиторією»)
• Уникнення соціальних ситуацій через страх бути осміяним або принижений («я уникаю вечірок та зібрань», «я намагаюся не відвідувати місця, де багато людей»)
• Надмірне переживання про майбутні соціальні ситуації («я постійно думаю, що можу зробити щось неправильне», «я хвилююся, що люди будуть мене судити»)
• Фізичні симптоми тривоги в соціальних ситуаціях, такі як прискорене серцебиття, пітливість, тремтіння («моє серце швидко б'ється, коли я серед людей», «я часто червонію та потію, коли з кимось розмовляю»)
• Відчуття безпомічності перед страхом соціальних ситуацій («я не можу перестати боятися спілкуватися», «я відчуваю, що цей страх контролює моє життя»)

• Постійні спогади про травматичну подію, які важко контролювати («я не можу припинити думати про те, що сталося», «мене постійно переслідують спогади про цю подію»)
• Інтенсивні емоційні реакції на нагадування про травму («коли я чую схожий звук, мене охоплює паніка», «я не можу заспокоїтися, коли бачу щось схоже на те, що сталося»)
• Відчуття емоційного відчуження та оніміння («я більше не відчуваю радості», «я відчуваю себе відокремленим від інших людей»)
• Труднощі зі сном та кошмари, пов'язані з травматичною подією («мені сняться жахіття про те, що сталося», «я не можу нормально спати через ці спогади»)
• Надмірна пильність та відчуття постійної загрози («я завжди на сторожі», «мені здається, що щось погане може трапитися будь-якої миті»)
• Уникнення місць, людей або ситуацій, що нагадують про травму («я не хочу повертатися туди, де це сталося», «я уникаю зустрічей з людьми, які можуть нагадати мені про це»)
• Труднощі з довірою до інших та встановленням здорових відносин («мені важко довіряти людям після всього, що сталося», «я не можу побудувати близькі стосунки через минулі травми»)
• Низька самооцінка та почуття сорому або провини («я відчуваю, що не вартий хорошого життя», «мені соромно за те, що зі мною сталося»)
• Відчуття безнадії та безпорадності («я не бачу виходу з цієї ситуації», «мені здається, що я ніколи не зможу це подолати»).

• Інтенсивні та нестабільні емоції, які змінюються дуже швидко («мої почуття можуть змінюватися з хвилини на хвилину», «я можу бути дуже щасливим, а потім раптом відчути сильний гнів або смуток»)
• Страх покинутості та відчайдушні зусилля уникнути реального або уявного відкидання («я боюся, що мене залишать», «я роблю все можливе, щоб люди не покидали мене»)
• Нестабільні стосунки, які коливаються між ідеалізацією та девальвацією («я можу спочатку бачити людину як ідеальну, а потім раптом почати думати, що вона мене підвела»)
• Нестійке почуття власної ідентичності та самосприйняття («я не завжди знаю, хто я насправді», «мої уявлення про себе можуть різко змінюватися»)
• Імпульсивна та ризикована поведінка, така як безрозсудні витрати, небезпечне водіння, зловживання речовинами, переїдання або небезпечний секс («я часто роблю імпульсивні речі, про які потім шкодую», «іноді я дію без роздумів, щоб зменшити внутрішню напругу»)
• Повторювані суїцидальні погрози або спроби, самопошкодження («я часто думаю про суїцид», «іноді я завдаю собі шкоди, щоб впоратися з болем»)
• Хронічне відчуття порожнечі («я часто відчуваю порожнечу всередині», «мені здається, що мені чогось не вистачає»)
• Інтенсивний гнів та проблеми з контролем гніву («я легко виходжу з себе», «мені важко контролювати свій гнів, коли щось йде не так»)
• Періодичні епізоди параної або сильних стресових симптомів («у моменти стресу я можу відчувати, що інші хочуть мене нашкодити», «іноді мені здається, що я втрачаю зв’язок з реальністю»).

• Постійне відчуття недостойності та невпевненості у своїх силах («я відчуваю, що нічого не вартий», «мені здається, що я не зможу досягти успіху»)
• Страх робити помилки та прагнення до досконалості («я боюся зробити щось не так», «мені важко прийняти, що я можу помилятися»)
• Часте порівняння себе з іншими на свою користь («я завжди думаю, що інші краще за мене», «мені здається, що я не такий хороший, як інші»)
• Нездатність приймати компліменти та визнання («мені важко повірити в похвалу», «я не вірю, що заслуговую компліментів»)
• Переконання, що інші люди бачать і критикують ваші недоліки («мені здається, що всі помічають мої помилки», «я думаю, що люди бачать мене лише з негативної сторони»)
• Уникнення нових викликів та ризиків через страх невдачі («я боюся пробувати щось нове», «мені здається, що я не впораюсь із новими завданнями»)
• Залежність від думки інших та постійна потреба в схваленні («я завжди шукаю схвалення інших», «мені важливо, що думають про мене інші люди»)
• Відчуття безпорадності та невпевненості у прийнятті рішень («мені важко приймати рішення самостійно», «я завжди сумніваюся у своїх виборах»)
• Негативне мислення про себе та свої можливості («я думаю, що ніколи нічого не досягну», «мені здається, що я не здатний на успіх»)

• Нереалістично високі стандарти для себе та інших («я завжди думаю, що повинен бути ідеальним», «мені здається, що інші повинні робити все бездоганно»)
• Страх невдачі та постійна тривога з приводу можливих помилок («я боюся зробити щось не так», «мені важко почати завдання через страх невдачі»)
• Постійне відкладання завдань через страх не відповідати високим стандартам («я відкладаю роботу, бо боюся, що не зроблю її ідеально», «мені важко почати завдання, бо я не впевнений у своїх силах»)
• Надмірна самокритика та відсутність задоволення від власних досягнень («я завжди незадоволений тим, що роблю», «мені здається, що я ніколи не досягаю своїх стандартів»)
• Зосередженість на деталях та прагнення до досконалості навіть у дрібницях («я витрачаю багато часу на незначні деталі», «мені важко завершити завдання, бо я хочу, щоб все було ідеально»)
• Труднощі у прийнятті рішень через страх зробити неправильний вибір («я постійно сумніваюся у своїх рішеннях», «мені важко вибрати, бо я боюся помилитися»)
• Прагнення до схвалення та визнання з боку інших («мені важливо, щоб інші визнали мої досягнення», «я шукаю схвалення від інших, щоб відчути свою цінність»)
• Відчуття провини та сорому, коли щось йде не за планом («я відчуваю себе винним, коли роблю помилки», «мені соромно за те, що не відповідаю своїм стандартам»)
• Уникнення нових викликів та ризиків через страх невдачі («я уникаю нових завдань, щоб не провалитися», «мені важко ризикувати через страх помилок»).

• Постійне відкладання важливих завдань на пізніше («я часто відкладаю важливі справи на потім», «мені важко почати працювати над завданням одразу»)
• Відчуття тривоги та стресу через накопичення невиконаних завдань («мені важко розслабитися через те, що я постійно відкладаю роботу», «я відчуваю стрес через накопичення незакінчених справ»)
• Виконання менш важливих завдань замість головних («я займаюся дрібними справами, щоб уникнути важливих завдань», «мені легше виконати прості завдання, ніж зосередитися на головних»)
• Постійне виправдання відкладання завдань («я завжди знаходжу причини, щоб не почати роботу», «мені здається, що я знайду кращий час для виконання завдання пізніше»)
• Відчуття провини та сорому через відкладання справ («я відчуваю себе винним, що відкладаю роботу», «мені соромно за те, що я не можу організувати свій час»)
• Переконання, що працювати краще в умовах стресу або дедлайну («я думаю, що зможу зробити завдання краще в останній момент», «мені здається, що стрес допомагає мені працювати ефективніше»)
• Труднощі з організацією часу та пріоритетів («я не можу правильно розподілити свій час», «мені важко визначити, які завдання важливіші»)
• Низька мотивація та відсутність енергії для виконання завдань («я не відчуваю мотивації до роботи», «мені бракує енергії для початку завдання»)
• Потреба в ідеальних умовах для початку роботи («я чекаю на ідеальні умови, щоб почати працювати», «мені важко почати завдання, якщо все не ідеально підготовлено»).

·Постійне відчуття виснаженості та втоми, навіть після достатнього відпочинку («я постійно відчуваю себе виснаженим і безсиллим»).
·Відчуття втрати енергії при спілкуванні з іншими та відчуженість у відносинах («мені важко зберігати емоційну близкість з оточуючими», «часто відчуваю себе відірваним і самотнім»).
·Фізичні прояви стресу, такі як головні болі, м'язова напруга, безсоння («голова болить, м'язи напружені — це все від стресу», «я часто маю проблеми зі сном через напругу»).
·Відсутність мотивації та втрата інтересу до роботи або звичних занять («я втратив цікавість до того, що раніше мені подобалося», «зараз мені важко знайти мотивацію для будь-якої діяльності»).
·Постійний стрес та тривога, пов'язані з вимогами на роботі або в особистому житті («я почуваюся під натиском і не можу розслабитися», «вся моя життєва ситуація викликає у мене тривогу»).
·Відчуття безсилля та втрата віри у власні сили та можливості («я відчуваю безсилля перед вимогами життя», «часом мені здається, що я нічого не зможу змінити»).
·Відчуття провини та сорому за неефективність чи невдачі («я часто відчуваю провину за свої помилки», «мені соромно за те, що я не досягаю своїх цілей»).
·Втрата інтересу до розвитку і вдосконалення у професійній або особистісній сфері («я втратив бажання вдосконалюватися», «мені нецікаво вчитися чи розвиватися в роботі»).
·Почуття вигоряння як у професійному, так і особистісному житті («я відчуваю, що мої ресурси практично вичерпані», «все, що роблю, здається марною витратою енергії»).